Лощитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Лощи́тися, -щу́ся, -щишся, гл. Блестѣть, лосниться. Стільчики, столики все те новеньке, аж лощиться. МВ. (О. 1862. III. 53).
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛОЩИТИ, ить, недок., діал. Блищати. Білі крейдяні шпилі гір лощать на сонці (Марко Вовчок, I, 1955, 230).