Лопонути

Лопону́ти, -ну, -не́ш, гл. Дать тягу, улепетнуть. Лопоне він од мене. Рудч. Ск. І. 63.

Сучасний словник

1. Швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін."Чого це ти, Денисе, так засапався? Чи втікав од кого? Чи за тобою хто гнався? — спитав Роман "

2.Поспішно відступати. "Розбите польське військо утікало з поля"

3. Самовільно, потай іти, від'їжджати і т. ін. звідкись кудись, до когось; здійснювати втечу з тюрми, каторги, з-під варти і т. ін. "І згадав сирота Степан в неволі Свою далеку Україну,.. Кайдани ламає, Утікає на вольную волю..."

Ілюстрації

Медіа