Лопатка

Лопатка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. Черниг. у. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. Шух. І. 154. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум не лізь у горох, не псуй лопаток. Ном. № 9713. Знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Ном. № 4331. Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. О. 1861. III. 95. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛОПА́ТКА, и, жін.

1. Зменш. до лопата; маленька лопата. І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (Іван Франко, IV, 1950, 187); Діти у сквері орудували іграшковими лопатками, прощаючись з останнім снігом (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 306); Комбриг побачив бійця. Той стояв з невеличкою саперною лопаткою в руці (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 10).

2. Те саме, що лопать 2. Газотурбінна установка складається з трьох основних частин: компресора, камери згорання і турбінного колеса з лопатками (Наука і життя, 9, 1956, 12); Станція [ГЕС] потребувала.. машин, валів, підшипників, турбінних лопаток (Юрій Яновський, II, 1954, 169).

3. Парна кістка трикутної форми в складі плечового пояса хребетних тварин і людини. — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (Іван Франко, IV, 1950, 26); Він був страшний: ребра і лопатки випинались у нього з-під шкіри (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 476); // Частина тулуба в межах розташування цієї кістки. Поворухнувшись, Юрко .. відчув гострий біль у лівій лопатці (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 500); Піт струменів поміж лопатками, і це трохи псувало їй настрій (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 179); // Передня плечова частина м'ясної туші. Лопатка [передня нога] і грудинка використовуються для засмажування в натуральному вигляді (Українські страви, 1957, 150).

Класти (покласти) на [обидві] лопатки кого: а) перемагати кого-небудь у боротьбі, поклавши супротивника на спину. Найбільшу насолоду Олег Башмачний дістає тоді, коли йому трапляється нагода покласти на обидві лопатки Сашка Чайку (Олесь Донченко, II, 1956, 379); б) перемагати кого-небудь (у дискусії, суперечці). Після натяку Башкуєва він просто не знав, що говорити, почуваючи, що його поклали на обидві лопатки (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 87).

4. архт. Вертикальне стовщення стіни — різновид пілястра без капітелі й бази. Створення ряду архітектурних елементів і деталей — пілястрів, лопаток, поясків, карнизів і т. п. — взагалі не властиве сучасній архітектурі жилих будинків (Жилий будинок колгоспника, 1956, 147).

5. розм. Недозрілий стручок гороху. Лопатки гороху варять цілими (Українські страви, 1957, 207); — Ей, обскубуть горох наш зеленцем, — побач!.. В лопатках обнесуть!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59). ♦ Лопатки в горосі побачити (помітити і т. ін.) — виявити, відчути щось неприємне, звичайно приховуване. Коли він очунявся і побачив, що лопатки в горосі, то одної ночі невідомо куди зник з Бобринця (Збірник про Кропивницького, 1955, 37); Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Панас Мирний, I, 1954, 160).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 546.