Лови

Ло́ви, -вів, м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві. |}

Сучасні словники

1. Полювання на звіра, птахів, рибу тощо. Вже третій день тривали лови (Іван Франко, VI, 1951, 10); Ми з ловів поверталися додому На пароплаві «Крупська» (Максим Рильський, II, 1960, 198); * Образно. — А жити й їсти треба, і тому й ведуться такі шалені лови за жінкою з посагом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 526).

На лови; На ловах — на полювання, рибальство (на полюванні, рибальстві). [Химка:] У суботу панича не буде дома — на лови збирається (Панас Мирний, V, 1955, 217); Під великим камінням водилися круглоголові бички, і Вітя з хлопцями сьогодні ходив на лови (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 67); Повіки хай живе в серцях людських Амвросій Бучма, славний між чудових, Що найживішим був серед живих — На сцені, в дружбі, у сім'ї, на ловах! (Максим Рильський, Зграя.., 1959, 15).

2. Те саме, що ловлення. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); На лови Дончака [жеребця] вийшли мало не всі колгоспники і нічого не могли вдіяти (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 290). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 537.