Лепетя

Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Джерела та література

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЛЕПЕ́ТЯ, і, чол. і жін., діал. Те саме, що лепетун і лепетуха.

ЛЕПЕТУ́Н, а, чол., розм. Той, хто багато лепече; говорун. — Ти, Давиде, їй-бо, лепетун, — грає очима Уляна. — Щодня щось таке вигадаєш (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 496).

ЛЕПЕТУ́ХА, и, жін., розм. Та, що багато лепече; говоруха. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова (Павло Чубинський, V, 1874, 535); Тетяна.., не помітивши там Химки Цвіркунихи, заспокоїлась. Найважливіше — щоб не бачила [її з Олексою] ця нездержлива лепетуха, а то зараз рознесе по всій слободі (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 275).