Лемент
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Єв. Мт. II. 18. Із городів встає під небо лемент. К. Іов. 53. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Канев. у. Ото буде лементу! Левиц. Пов. 143.
Словник української мови
ЛЕ́МЕНТ, у, чол. Те саме, що лементування. У волості стало тихо-сумно. Один лемент Прісьчин роздавався серед неї (Панас Мирний, III, 1954, 62); Кричали [в ефірі] на різних мовах про війну, супроводжуючи цей ошалілий лемент тріскотливими маршами (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 117); Біля одного великого будинку я мимоволі спинився.. З його чувся на вулицю якийсь лемент, якісь крики (Володимир Самійленко, II, 1958, 322); Починається звичайний ранковий лемент. Перегукуються в'язні, цокотять колодками (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 192); Аж ось.. загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий... Зчинився в селі собачий лемент (Степан Васильченко, II, 1959, 155); Кури у дворі з лякливим лементом кинулися врозтіч (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 418); Лиш тільки стемніє, понад берегом здійметься жаб'ячий лемент (Семен Журахович, Опов., 1956, 90); Моїх критиків часто уводить у блуд і те, що ідеологія в моїх творах.. не кричить, але це ще не означає, що вона не діє або менше діє, ніж агітний лемент (Степан Васильченко, IV, 1960, 53). ♦ Здійняти (зняти, завести, зчинити і т. ін.) лемент — почати лементувати; залементувати. Баби зняли лемент, як по покійнику (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 258); Спостерегла Марійка, що в неї знов пропала одна велика курка, і завела голосний лемент (Ольга Кобилянська, II, 1956, 70); Вночі у вагоні перегриз [собака] мотузку і потрощив ущент цілий клунок харчів однієї сердитої баби. Та зчинила такий лемент! (Олександр Копиленко, Сон. ранок, 1951, 172); Лемент душі — бурхливий вияв якого-небудь почуття. Кляла вона свою долю; проклинала людей.. То був болісний лемент душі, глибока враза серця (Панас Мирний, І, 1949, 320). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 475.
Словник синонімів
КРИК (сильний різкий звук голосу), ПО́КРИКрозм.,ГУКрозм.,РЕ́ПЕТрозм.,ЗІПА́ННЯрозм.,ФУКдіал.;СКРИК (раптовий, уривчастий); ГРИ́МАННЯ (погрозливий звук); ЛЕ́МЕНТ, ЛЕМЕНТУВА́ННЯ (перев. з плачем); ВИСК, ВЕ́РЕСК, ВЕРЕСКОТНЯ́розм.,ВЕРЕЩА́ННЯрозм. (пронизливий, різкий звук); ЗОЙК (перев. з плачем - від болю, страху, горя); ПО́КЛИК (звук, що кличе, застерігає тощо). І раптом крик: чиїсь діти кричать (Є. Кротевич); - Ой мені темно! - розтявся крик зненацька. Нема гуку, до якого можна дорівняти сей покрик з розпачі (Леся Українка); З горла мого видерся якийсь страшний, надприродний репет (Ю. Смолич); Долітає Андрієве зіпання: - Тетяно Гнатівно, дайте нам лекцію закінчити (С. Васильченко); Говорив [Юра] із нею часто з фуком, не раз і побивав (І. Франко); Скрик був голосний. Семенова мати була в садку й почула (Б. Грінченко); Варя кінець кінцем замовкла. Слова не проронивши, вислухала гримання Хоми (Я. Гримайло); Лемент і плач стояв у селі (А. Турчинська); Пристань заворушилася багатотисячним роєм найрізноманітніших кузьок, сповнилася густим лементуванням (Г. Епік); І потекли струмки вздовж вулиць, обіч тротуарів, І діти, поскидавши черевички, З безумним виском бігали по них (М. Рильський); Дорогу перебігає табунець дівчат, хтось помічає Дмитра, скрикує "Ой, парубок", і всі з вереском раптом зникають за тинами (М. Стельмах); На пляжі Юрчик перший роздягнувся і побіг у воду, в найбільшу гущавину людей біля берега, звідки лунали вигуки, галас, верещання (Л. Смілянський); - Ляга-а-й! - пролунав хриплий зойк. Офіцери впали.. Посипались бомби (О. Довженко); - Птруа.. птруа!.. Горляний поклик все навертає крайніх [овець] в отару (М. Коцюбинський).
Словник фразеологізмів
крик (ле́мент) душі́. Крайній вияв тривоги, душевного болю і т. ін. Кляла вона [Мотря] свою долю; проклинала людей .. То був болісний лемент душі, глибока враза серця (Панас Мирний).
