Лемачка

Лема́чка, -ки. Малорусска изъ Венгріи, жительница долинъ за Бескидами. Желех. Ле́мки — етнографічна група українців. Мешкали на території, що зветься Лемківщиною — в Карпатах (по обох схилах Східних Бескидів) між річками Сяном і Дунайцем у межах сучасної Польщі, та на північний захід від річки Уж у Закарпатті до річки Попрад у Словаччині[1].

Назву лемків виводять від часто використовуваного ними в розмові слова «лем», що значить «тільки» (лише); самі ж лемки називають себе русинами або руснаками[2].

За одними даними, назву «лемки» вперше вжив 1820 року словацький етнограф Ян Чаплович (Jan Čaplowič)[3]. За іншими — український письменник і філолог Йосип Левицький у передмові до власної «Граматики руської або малоруської мови в Галичині» (1831)[4].

Внаслідок т. зв. «репатріації» або «евакуації» 1944-1946 років 2/3 лемків (близько 95 тисяч) із ПНР було переселено на територію УРСР, а решту (близько 30–40 тис.) під час операції «Вісла» (1947) — на північно-західні землі Польщі. Кількість лемківського населення у Словаччині у 1920-ті рр. оцінювали на 155 тисяч, але з того часу їхня кількість дуже скоротилася[1].

Сучасні словники

Жінки лемків носили лляні вишиті хрестиком на верху рукава і на грудях сорочки. Сорочки були з манжетами, мали сті́йку або викладний комірець, який вишивали або пришивали до нього широке мереживо (жабку).

Спідниці (фартух, фарбанка) носили традиційно вовняні або з перкалю темного кольору з нашитими на них поперечними трьома стрічками (червоні, небесні, жовті, білі). Посередині пришивали ширшу стрічку і з боків — дві вужчих. Деколи пришивали ще четверту стрічку або мережку. Традиційними спідницями були вовняні брудно-піскового кольору широкі спідниці з нашитими трьома червоними стрічками і низом спідниці йшла четверта стрічка. Так само стрічки нашивали і на фартух (запаска) і на куплені хустки. Також спідниці, фартухи і хустки були обшиті мереживом.

На верх носили суконі блакитного кольору або з чорного оксамиту вишиті світло червоними вовняними нитками (часто скручені з золотою ниткою) чи обшиті червоною тесьмою горсети (камізельки). На голові носили хустку, а заміжні жінки — очіпок. Взимку носили коротку гуньку, сердак або ще зверху білий, вишитий нитками і шкірою кожух, часто без рукавів. Кожух був довжиною нижче колін. На шиї носили пацьорки, що виглядали як комірчик. На ногах носили шкірні (черевики). На шиї носили коралі (пацьорки).

Молоді жінки вдома часто не носили хусток. Волосся заплітали в косу та покривали простим або невеликим оксамитовим очіпком, який крім того був оздоблений мережкою. На свята носили складний головний убір білого кольору, який називався фацелик. Дівчата оплітали косу червоно-зеленими або червоно-гранатовими шерстяними нитками, які закінчувались кутасами[14]. Відомі лемки Докладніше: Список діячів науки і культури Лемківщини Балудянський Михайло Андрійович (1769—1847) — видатний учений-правознавець, економіст, перший ректор Петербурзького університету. Богдан-Ігор Антонич (1909—1937) — поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. Борута Ярослав — народний артист України, естрадний співак і композитор. Андрій Савка (1619—1661) — лемківський «Робін Гуд». Дмитро Бортнянський (1751—1825) — співак, композитор и диригент. Іван Могильницький (*1777(78)–1831) — вчений-філолог, відомий культурно-освітній та церковний діяч Галичини, перший ректор Дяковчительського інституту в Перемишлі. Тома Полянський (1796—1869) — греко-католицький єпископ. Йосиф Сембратович (1821—1900) — греко-католицький митрополит. Клавдія Алексович (1830—1916) — літераторка, громадська діячка. Сильвестр Сембратович (1836—1898) — греко-католицький митрополит. Хиляк Володимир (1843—1893) — письменник. Юліан Пелеш (1843—1896) — греко-католицький єпископ. Тит Мишковський (1861—1939) — професор Львівського університету. Йосафат Коциловський (1876—1947) — греко-католицький єпископ. Максим Сандович (1886—1914) — священномученик Польської автокефальної православної церкви. Никифор Дровняк — художник. Володимир Кубійович (1900—1985) історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько-політичний діяч. Енді Воргол (1928—1987) — всесвітньо відомий поп-арт-художник. Петро Мурянка (народ. 1937) — поет, культурний і громадський діяч. Теодозій Старак (1931—1999) — український дисидент, громадський діяч і дипломат. Посол України у Польщі (1991). Богдан Дурняк — український вчений у галузі комп'ютерних технологій друкарства, ректор УАД. Гавенко Світлана Федорівна — науковець у галузі технології друкарства, доктор технічних наук , професор Української Академії Друкарства УАД. Теплий Ярослав Васильович — Заслужений артист України, лемківський композитор, етнограф, співак, культурний та громадський діяч Юлія Дошна — Заслужена артистка України, лемківська співачка. Софія Федина — голова Світової федерації українських лемківських об'єднань, телеведуча, громадський діяч. Ярослав Качмарчик — президент невизнаної Руської народної республіки лемків. Драган Анна — лемківська співачка. Бодак Ярослав Антонович — український музикознавець, етномузиколог, педагог, фольклорист. Член Національної спілки композиторів України. Гнатів Олег Іванович (1959) — видатний музичний продюсер, український музикознавець, етномузиколог. Майкл Стренк (1919—1945) — сержант Корпусу морської піхоти США, старший за званням із шести військовослужбовців, що були зафіксовані на фотографії «Підняття прапора над Іводзімою» Джо Розенталь. Хованець Олександр Степанович (1935) — майстер різьблення й випалювання на дереві, майстер художнього випалювання, член НСХУ. Петро Вільговський Олена Хохоляк — трактористка, яка в 1970-их роках стала ініціатором руху «Дівчата, на трактор!» Іван Гопей — голова Полтавського облвиконкому, був обраний народним депутатом України 1-го скликання. Соловій Христина — Відома українська співачка. Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Див. також

Лемківщина Список населених пунктів Лемківщини Різьбарство на Лемківщині Лемківський говір Лемківський храм Список діячів науки і культури Лемківщини Етногенез українців Пряшівщина Бадлак (прізвище) Русини (етнографічна група) Бойки Гуцули

Джерела та література

І. Красовський, Д. Солинко. Хто ми, лемки… — Львів: Ред.-вид. відділ обласного управління по пресі, 1991. — 48 с. Гальчак Б. Лемківський підсумок ХХ століття й перспективи на ХХІ століття // Zbruch, 24.02.2013. Дрозд Р., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках / Роман Дрозд, Богдан Гальчак, Ірина Мусієнко; пер. з пол. І.Мусієнка. 3-тє вид., випр., допов. — Харків : Золоті сторінки, 2013. — 272 с. Ткачик М. С. Довга дорога з батьківських земель на Велику Україну // // Зіньківщина, рідний край [Текст]: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко. Авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. — Полтава: Видавець Шевченко Р. В., 2013. — С.121-125. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

Зовнішні посилання

Офіційний сайт Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Національний Лемківський портал в Україні Lemky.com Офиційний сайт Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» ЛОМГО «Молода Лемківщина» Світова федерація українських лемківських об'єднань Асоціація лемків Канади Радіо лем.fm. Лемки (lemko.org) Уроки лемківської мови // lemkowyna.net Ілюстрована історія Лемківщини Юліана Тарновича // Лемки Тетяна Нагорна. Не мова, а лем діалект // Zbruch, 07.07.2015 Ярослав Теплий "Українська Атлантида"(Книга про Лемківщину та Закерзоння) Лемки на сайті «Життя Українських Карпат» (www.carpathians.eu) Роман Кабачій. «Відірвані від України» // Український тиждень, 23.09.2010 Лемківська сторінка // «Наше Слово» (тижневик, Польща) Степан Женецький. Празник у Лопінці. (Репортаж з Лемківщини) // Діло, ч. 188, 27.08.1938 Франц Коковський. Східними межами Лемківщини. — Львів, 1936. — 100 ст. XIV Фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини», 2012 (відео) Офіційний відеоканал на Youtube творчої формації - легендарного лемківського дуету ТЕПЛІ (ех-дуету "Червоне та Чорне") Лемківська пісня «Горе долом». Христина Соловій у проекті «Голос країни» Збірка матеріалів про лемків та Лемківщину на сайті «Спадщина Предків»