Лежачий
Лежачий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = Лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Зміст
Словники
Академічний тлумачний словник української мови(1970-1980)
ЛЕЖАЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до лежати 1. Люди ждали. Без найменшого руху, .. затопивши палаючий зір у лежачу долі відьму (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 277); Я лежу довго, спокійно, майже забуваю про свого недалеко мене так само неповорушно лежачого сусіда (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 153).
2. у знач. прикм. Який перебуває в горизонтальному положенні, лежить. Я чув, як серце радісно кричить, Щоб ворога лежачого не бить. А розум говорив мені спокійно: Затям, що завжди гадина лежить (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 245); Під лежачий камінь вода не тече (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 85); // у знач. ім. лежачий, чого, чол.; лежача, чої, жін. Той, хто лежить (у 1 знач.) Тимко звівся і.. став пробиратися до дверей, переступаючи через ноги лежачих (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 19); // Який проходить у лежанні. «Обломов» І. Гончарова весь зітканий із подробиць лежачого життя його героя (Шамота, Талант і народ, 1958, 67). ♦ Лежача робота — робота, яка не потребує зусиль, напруження сил. — О, чули? Вже дорвався ковалів син до лежачої роботи!.. (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 188); Лежачий хліб — те саме, що Лежаний хліб (див. лежаний). — Роботи не боюсь: треба жити, то треба й робити.. Нема ніде хліба лежачого (Марко Вовчок, I, 1955, 15).
3. у знач. прикм. Який лежить у постелі, не може ходити (про хворого). — Адже я, милі мої, як собі не кажіть, а лежачий хворий, — намагається жартувати зблідлий зв'язковий (Юрій Яновський, I, 1954, 170); — Але ж як він увійшов? Він же був лежачий хворий! — здивувалась медсестра (Олександр Довженко, I, 1958, 321).
Фразеологічний словник
ЛЕЖАЧИЙ
ле́жаний (лежа́чий) хліб. Засоби для існування, здобуті легко, без особливих зусиль. Попові а (і) котові — то лежаний хліб (М. Номис); — Роботи не боюсь: треба жити, то треба й робити. Щоб не було од Бога гріха, а од людей сорому. Нема нігде хліба лежачого (Марко Вовчок).
не бий лежа́чого. 1. Який не потребує великої затрати праці, великого напруження. Покликали діда. Голова — до нього: — Діду, допоможіть… У вас все одно робота не бий лежачого (Є. Кравченко). 2. Безвідповідальний, лінивий і т. ін. — Ви ж знаєте, як це в нас: то кошторис не затверджено, то оліфи нема…— Бригадир — не бий лежачого,— підкинув Шурко (О. Гончар).
Іншими мовами
Слово іншими мовами та етимологія. ЛЕЖА́ТИ
- псл. ležatí ‹ *legētei, *legti, *ložiti ‹ *logītei;
- споріднене з двн. ligen «лежати», liggan, lickan, гот. ligan, дангл. liggjan, дісл. liggja «тс.», дірл. laigim «лягаю», lige «постіль, ліжко, могила», гр. λέχεται «лежить»,
λέχος «ліжко, постіль», λέκτρον, лат. lectus «тс.», хет. lagari «лежить», тох. A läk- «лежати»;
- іє. *legh- «лежати»;
- р. лежа́ть, лечь, ложи́ть, бр. ляжа́ць, ле́гчы, лажы́ць, др. лежати, лечи, ложшпи, п. leżeć, lec, łożyć, ч. ležeti, lehnouti, ložiti, слц. ležať, [lehnuc], zložiť, вл. ležeć,
lehnyć, łožić, нл. lažaś, lagnuś, łožyś, болг. лежа́, ле́гна, м. лежи, легне, схв. лèжати, лèћи, лȅгнути, поло́жити, слн. ležáti, léčí, ložíti, стсл. лєжати, лєѱи, положити;
