Ланцюга
Ланцю́га, -ги, м. Ув. отъ ланець.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛАНЦЮ́Г, а, чол. 1. Ряд металевих кілець, послідовно з'єднаних одне з одним. [Сидір Свиридович:] Химко! Піймай собаку та прив'яжи на ланцюг, щоб часом не кинулась на кого (Нечуй-Левицький, II, 1956, 523); Попереду з зав'язаними назад руками йшли Кобза й Остап. Вів їх на ланцюгах стременний князя пан Щука, найлютіший катюга з челядинців Єремії (Олекса Стороженко, I, 1957, 375); Стало чути, як за вікном шумить море та десь скрегоче якірний ланцюг (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 110); * Образно. Про те, що Людмила могла й не впізнати невдячного перевертня, який так просто порвав кільця ланцюга, що в'язав їхнє майбутнє в одне, про це намагався [Захар] не думати (Іван Ле, Право.., 1957, 94); * У порівняннях. Весь час відчував на собі батьків насторожений і чатуючий погляд. Той погляд стримував його, мов міцні ланцюги (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 45). 2. звичайно мн. Те саме, що кайдани 1. Поки присяжний заковував мене в ланцюги, вже й зовсім стемніло (Іван Франко, II, 1950, 19); Ми знайшли ті гори, де був прикутий Прометей. Прометей там на волю рветься, він уже звільнив, він вихопив одну свою руку з ланцюгів — хоч і з болем, з кров'ю, а звільнив (Павло Тичина, III, 1957, 39). ♦ Взяти (посадити) на ланцюг (ланцюги) — закувати в ланцюги, прив'язати ланцюгом. [Стась:] Не пройде і місяця, як я живцем візьму цього гультяя на ланцюги (Степан Васильченко, III, 1960, 211); До такого стану довести людину! Посадити на ланцюг без води, без хліба і заставити стріляти у своїх же братів!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 108); Як (ніби і т. ін.) з ланцюга зірватися див. зриватися. 3. мн., чого, які, перен. Те, що сковує волю, свободу, пригнічує кого-, що-небудь. Час не стояв. Промайнула воля, поламала ланцюги віковічні (Панас Мирний, I, 1949, 368); Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! Хай згине тьма шалена, Хай сяє голубінь народної весни! (Максим Рильський, II, 1960, 181). 4. Суцільний ряд, сукупність кого-, чого-небудь, розташованого один поруч з одним. Війна прийшла... Почорнілі поля, ланцюг хат над річечкою, .. і садки, і високі тополі — все тепер стало сірим, похмурим (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 226); Марійка на ходу озирнулась, побачила за собою розтягнутий ланцюг лижників (Олесь Донченко, V, 1957, 472); На вузькоколійці погуркував електровоз, тягнучи довгий ланцюг вагончиків (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); // Ряд бійців, розташованих на деякій відстані один від одного. Ось вони [бійці] розійшлися у ланцюг (Юрій Яновський, I, 1958, 90). 5. чого, перен. Безперервний, послідовний ряд подій, міркувань і т. ін. Він перечікував безконечний ланцюг процедур, що їх вимагали дипломатичні закони й дипломатична ввічливість (Юрій Яновський, II, 1958, 109); Ранком ланцюг спогадів обірвався (Іван Ле, Право.., 1957, 225); Вона [висота] стояла головною ланкою в ланцюгу великого плану нашого наступу (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 5). 6. чого, який, спец. Устаткування, що складається з поєднаних між собою елементів, які утворюють безперервну лінію. ▲ Замикати (замкнути) ланцюг — вводити устаткування в дію, ліквідуючи спеціально створений розрив між двома його найближчими елементами. — Замкніть ланцюг, — почулась команда. Страшний електричний удар стрепенув усе тіло Івана Петровича (Володимир Самійленко, II, 1958, 247). 7. у знач. присл. ланцюгом. Один за одним. Ланцюгом простяглися понад Осколом крейдяні гори, заквітчані лісами (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 97).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://m.youtube.com/watch?v=xkbR2gOb7m8
