Лагерь

Ла́герь, -геря, -гря, м. Лагерь. Максим козак Залізняк з лагря виїзжає, перед донськими козаками він страху не має. Нп. |}

Сучасні словники

1. Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом. — Пробравсь [Шраменко] у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); — Тепер твій Данило щез десь, і, хто знає, може, незадовго його побачите в таборі монгольського хана яко його вірного підданця (Іван Франко, VI, 1951, 51); Командир роти Антонович ще довго снував по своєму табору, перевіряючи пости (Олесь Гончар, III, 1959, 308); // Укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом. У запорозькому таборі все спало. І ніхто не чув, як підкрався польський загін (Олександр Довженко, I, 1958, 246); // Військо, розташоване в такому місці. Де з'являвся Вишневецький між збройним людом, там робилося весело, табір запалювався його вогнем (Іван Ле, Наливайко, 1957, 48); // перев. мн. Місце тимчасового розташування військових з'єднань для проходження тренувальних занять. Останній вечір перед виходом до таборів біля казарми було особливо людно (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 60); На передмісті — гук горніста І майоріння прапорів: То повертається до міста Червоне військо з таборів (Іван Вирган, В розп. літа, 1959, 35). Табором стояти (ставати, стати, розташовуватися, розташуватися і т. ін.): а) робити тимчасову зупинку в певному місці для відпочинку, ночівлі, підготовки де бою тощо (про військо). В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Тарас Шевченко, I, 1963, 336); Дивізія стала табором у горах (Олесь Гончар, Новели, 1949, 45); б) зупинятися просто неба для перепочинку, ночівлі тощо (про гурт людей). Се та знаменита криниця, до якої заїздяться люди з далеких сіл і стають табором в ніч під десяту п'ятницю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 238); Поспішився [Семен] за волами, котрі саме збігали з гори в долину, де табором розташувалися на ніч парубки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 96). 2. Кілька або більше родин циган, що кочують разом, а також їх стан, обоз. Вони наблизились до підвід, які здалися їм циганським табором (Юрій Яновський, Мир, 1956, 110); В циганському таборі — тривога. Хто скаче так шалено до їхнього табору? Яке ще лихо впаде на їхні голови? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69); * Образно. Що мене найбільше вразило тут [у Неаполі], то вуличне життя. Скрізь — і в Венеції, і в Флоренції, і в Римі — життя європейське, більш-менш спокійне. А тут пекло, циганський табір (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270). 3. Місце тимчасового розташування великої групи людей; група людей, що перебуває в такому місці. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); Проминули [комсомольці] три полотняні намети — табір експедиції — і пішли вгору, до стрімких скель (Олесь Донченко, II, 1956, 46); Табір у степу. Обід.., коло вогнища — сівальники обідають (Андрій Головко, I, 1957, 310); // Літня будівля, загін для худоби поблизу пасовищ, випасів. — Так де, по-твоєму, краще закладати літній табір для худоби: на Данелевщині чи на Грузькій? — перевів розмову Дорош на господарські справи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 172); Влітку поросят утримують у таборах і вони користуються пасовищем не менше 3—4 годин на день (Свинарство, 1956, 236). ▲ Польовий (степовий, бригадний і т. ін.) табір — місце тимчасового поселення польових бригад на час сезонної роботи. Надвечір у польовий табір приїхав Прокіп Тетеря.., він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 14); Тут-там розкидані по степу бригадні табори (Андрій Головко, I, 1957, 332); Піонерський табір — оздоровчо-виховний заклад для піонерів і школярів у СРСР. Повернулися хлопці до школи 3 піонерських своїх таборів (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 44). 4. Місце, де перебувають військовополонені, в'язні. — А що вже на Холодній горі [у Харкові] в таборах робиться — не переказати. Щодня машинами вивозять мерзлих полонених (Олесь Гончар, IV, 1960, 72); Вони були в подертих брудних шинелях і озброєні чим доведеться — більшість із німецькими гвинтівками в руках — це були наші полонені, яких тільки-но визволили із табору (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 500).

Концентраційний табір див. концентраційний.

5. перен. Суспільно-політичне угруповання; течія, напрям. А наша правда, наш визвольний прапор І наша кров, пролита в грізний час, Іще міцніше згуртували табір Демократичних сил навколо нас (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 72); // Група людей, що мають однакові погляди, переконання. Перебуваючи в одному таборі з Чернишевським, Добролюбовим, Шевченком і іншими революційними демократами, він [Писарєв] закликав до революційного повалення самодержавства (Наука і життя, 12, 1958, 50); Майнуло якесь таємне крило — і розділило людей на два ворожих табори. Чомусь згрудилися легіні і одна половина гостей коло Марусяка, і чомусь друга половина оступила стіл Срібнарчуків (Гнат Хоткевич, II, 1966, 198). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 9.