Кітляр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зміст
«Словарь української мови»
Кітля́р, -ра, м. Мѣдникъ. Котл. Ен. (Слов.).
Академічний тлумачний словник
КІТЛЯ́Р, а, чол., заст. Ремісник, що виготовляв або лагодив мідні вироби (переважно посуд); мідник.
Сучасні словники
Кітляр — коваль-ремісник, майстер роботи з міддю або мідними сплавами (бронзою, латунню тощо). До мідницьких робіт входили обробка мідних блях, паяння, чеканка, карбування, лудження, ремонт мідного посуду і прикрас тощо. Відповідно до техніки роботи мідників називали паяльщиками, лудильниками тощо. Мідники мали спеціалізацію за виробами: ювеліри, котляри, флюгерщики тощо.