Кісточка
Кісточка, -ки, ж. Ум. отъ кістка. 1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. Ном. № 6893. 2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Ком. І. 22. Там керви по кісточки. Гол. 3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ. Черк. у.
Сучасні словники
КІСТОЧКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до кістка 1, 2. Дивлюся, од курчати тільки кісточки валяються під столом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 20); — Може ж, його розтерзала вовча зграя і кісточок не знайдемо (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 15). ♦ [І] кісточок чиїх не зібрати (не позбирати) — те саме, що [І] кісток чиїх не зібрати (не позбирати) (див. кістка); Кісточки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) — те саме, що Кістки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) (див. кістка); По кісточках розбирати (перебирати) — детально обговорювати кого-, що-небудь. Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 372).
2. Зчленування кісток голінки з кістками стопи, випнуте по боках ноги; щиколотка. Ноги гру зли в землю аж по самісінькі кісточки (Олекса Стороженко, I, 1957, 346); Терезка не пішла в хату, вона стояла в садку по кісточки в снігу (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 223).
3. перев. мн. Гральні кубики або пластинки (з кості чи іншого матеріалу), на гранях яких вирізані цифри, вічка. На сусідніх вулицях відлунювали удари кісточками доміно об дубові столи (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 105); Мальцев виймає з кишені скриньку з мініатюрним доміно і висипає кісточки на стіл (Ярослав Галан, І, 1960, 381).
4. Кулька рахівниці; кружальце. Шеф тряс нею [рахівницею] в повітрі, кісточки торохтіли, як горіхи в залізному коробку (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 66); Василько з радістю кинувся допомагати батькові і за хвилину хвацько вицокував кісточками рахівниці (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 167).
5. Гнучка пластинка з китового вуса, металу і т. ін., яку вшивають у корсет, плаття тощо.
6. Насінина з твердою оболонкою в плодах деяких рослин. Через декілька днів після осипання пелюсток самка [сливової товстоніжки] відкладає яйця в середину кісточки плода, проколюючи її оболонку яйцекладом (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 366); Ганна Сильвестрівна виколупувала шпилькою кісточки з вишень (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 29).
Кісточка и, ж. 1. Зменш.-пестл. до кістка 1, 2. Дивлюся, од курчати тільки кісточки валяються під столом (Н.-Лев., II, 1956, 20);— Може ж, його розтерзала вовча зграя і кісточок не знайдемо (Шиян, Баланда, 1957, 15). <0> [І] кісточок чиїх не зібрати (не позбирати) — те саме, що [І] кісток чиїх не зібрати (не позбирати) (див. кістка); Кісточки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) — те саме, що Кістки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) (див. кістка); По кісточках розбирати (перебирати) — детально обговорювати кого-, що-небудь. Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 372). Зчленування кісток голінки з кістками стопи, випнуте по боках ноги; щиколотка. Ноги гру зли в землю аж по самісінькі кісточки (Стор., І, 1957, 346); Терезка не пішла в хату, вона стояла в садку по кісточки в снігу (Томч., Готель.., 1960, 223). перев. мн. Гральні кубики або пластинки (з кості чи іншого матеріалу), на гранях яких вирізані цифри, вічка. На сусідніх вулицях відлунювали удари кісточками доміно об дубові столи (Руд., Остання шабля, 1959, 10Б);Мальцев виймає з кишені скриньку з мініа- тюрним доміно і висипає кісточки на стіл (Галан, І, 1960, 381). 4. Кулька рахівниці; кружальце. Шеф тряс нею [ра- хівницею] в повітрі, кісточки торохтіли, як горіхи в залізному коробку (Хижняк, Тамара, 1959, 66); Ва- силько з радістю кинувся допомагати батькові і за хви- лину хвацько вицокував кісточками рахівниці (Цюпа, Грози.., 1961, 167). Гнучка пластинка з китового вуса, металу і т. ін., яку вшивають у корсет, плаття тощо. Насінина з твердою оболонкою в плодах деяких рослин. Через декілька днів після осипання пелюсток самка [сливової товстоніжки] відкладає яйця в середину кісточки плода, проколюючи її оболонку яйцекладом (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 366); Ганна Сильвестрівна виколупувала шпилькою кісточки з вишень (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29).
КІСТОЧКА 1) уменьш. косточка; разг. костяшка (на счётах, игральный кубик) 2) анат. лодыжка, щиколотка 3) (в плодах) косточка
КІСТОЧКА
і кісто́к (свої́х) не позбира́ти. 1. Уживається як погроза і виражає побажання жорстоко розправитися з ким-небудь, вчинити помсту. — Зась, пани, до нашої землі! Зась, бо й кісток своїх не позбираєте! — підіймає (Гончар) кулака (М. Стельмах). й кісточо́к не позбира́ти. (Орина:) А як зловлять .. (Петро:) Хай ловлять, нас таких уже сотня в лісі є. Так зустрінемо, що й кісточок не позбирають (В. Собко). 2. Загинути. — Хіба ж оця яма від бомби врятує?.. Як торохне, то й кісток не позбираємо. Справжня домовина! (Д. Ткач). кісто́к не позбира́ти. Вже скоро фашисти не позбирають кісток! (К. Гордієнко).
перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ((усі́) кісточки́, (усі́) жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати” (М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із
перемива́ти (ми́ти) / переми́ти (усі) кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без додатка. Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (М. Колесников); Від одного того, що з ним сиджу на очах у всіх, не по собі робиться, всі дивляться, хоч провались з сорому, будуть кісточки потім перемивати (А. Хижняк); Федір пішов на квартиру.., люди мили та перемивали всім Покришням кістки, а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький); Вже вони встигли перемити кісточки коханці якогось дивізійного начальника (О. Гончар); — От візьми подивись, якими наші баби стали. То раніше зберуться — усі кісточки одна одній перемиють, усі брехні в одне рядно стягнуть, за яйце одна одній очі видряпає (М. Стельмах); — Баба поки не перемиє кісточки всій Тернівці, не одпустить (І. Григурко). перемива́ння кісточо́к. Здається мені, користі мало з .. п
розмина́ти / розім’я́ти ко́сті (кістки́). За допомогою рухів, зміни положення тіла позбуватися відчуиия втоми, скованості, оніміння суглобів і т. ін. Люд, що, певне, звик до різних пригод у дорозі, поводиться досить стримано, без нервувань: той гумку жує над кермом, той вийшов, розминає кості (О. Гончар); Дід Мусій зліз з свого воза. “Розім’яти старечі кості час”,— подумав, пошукав очима Василя, попростував до нього (Н. Рибак); — Ти вирішив трохи кістки розім’яти. Як тут: усе спокійно? (І. Головченко та О. Мусієнко). розім’я́ти кісточки́. Після відбою козаки гомінким натовпом поверталися на своє місце.— Ну, трохи розім’яли кісточки? — допитувався генерал.— Не ремствуємо (С. Добровольський).
(тро́хи не) по кісточки́. 1. чого. Дуже багато. В хаті було сміття трохи не по кісточки (І. Нечуй-Левицький). 2. Дуже мілко. — Та де ж глибоко, коли тут по кісточки? (Остап Вишня).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Див. також
- Кісточка
- Самодельный кистка
- Скільки кісток у людини
Скелет людини – це універсальний каркас. Кістки – найтвердіший матеріал нашого організму. Людський скелет міцніший за сталь, але набагато легший від неї завдяки своїй пористій структурі. При порівняно невеликій вазі кістки служать нам захистом, вони діють як пружини при ходьбі, стрибках і бігу, вони можуть розтягуватися разом з м’язами, коли ми несемо важку ношу.
У природі не існує таких же виключно універсальних каркасів, як людський скелет. Завдяки великій кількості і різноманітності кісток, людина виконує складні маніпуляції руками і ногами, згинається і розгинається.
Усередині скелет заповнений кістковою тканиною, що складається з клітин і міжклітинної рідини, багатої мінеральними речовинами, зверху – окістя, наскрізь просочене кровоносними судинами, що живить кістки тіла.
Кістки «дорослішають» разом з людиною. У дитинстві у кожної людини вони ще дуже еластичні і пружні, міцними стають лише у зрілому віці і крихкими в похилому. Кожна кістка виконує певну визначену функцію, і людині складно собі навіть уявити, яке навантаження може витримувати навіть невелика за розміром кістка. Розберемо на кісточки…
Точної цифри, скільки кісток у людини, до цих пір немає. Фахівці стверджують, що у зрілому віці у нас повинно бути від 206 до 208 кісток. Багато з них з віком зростаються, так як у новонародженого кісток значно більше (приблизно 350).
Сполучна тканина, яка утворює джерельце малюка, до половини першого року життя переходить у кісткову, зростаючись, з неї виходить міцний черепний каркас, який буде виконувати захисну функцію мозку.
Медики неодноразово намагалися підрахувати, скільки кісток у скелеті людини, але так до єдиної думки і не прийшли.
За офіційними даними, у організмі людини повинно бути 206 кісток, якщо немає відхилень у розвитку хребта, якщо немає «зайвих» ребер (це явище буває у хлопчиків не так і рідко) і «зайвих» пальців на руках та ногах. У рідкісних випадках зустрічаються додаткові кістки на стопі. Кістки можуть зростатися тільки у дитинстві, тому і в літньої людини, так само як і у молодої, однакова кількість кісток, останньою з яких зростається ключиця, процес формування якої закінчується лише до 22-25 років. Цікаво знати
• Незважаючи на наявність 350 кісток, у новонароджених немає колінних чашечок. Їх формування відбувається лише до трьох років.
• Найменшою кісткою у нашому організмі є стремінце, яке знаходиться у середньому вусі, а найбільшою – стегнова кістка, складає 28% від зросту людини.
• Куприк – це 3-5 хребців, які з віком зростаються.
• Зуби і нігті до кісток не відносять, хоча зубна емаль визнана найміцнішою тканиною людського організму.
