Кушіль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, панистарости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!». Мил. 124.
