Курінний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный. 2) Относящійся къ запорожскому куріню. Отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. См. Курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша занедужав у їх курінний. К. ЧР. 207.