Кульмичуватий, -а, -е. Объ овцахъ: съ большимъ курдюкомъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Значення: Про вівцю, вівця яка має кульмич замість обрубленного хвоста. Тобто має товстий та довгий хвіст.
