Кудла

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ку́дла, -ли, ж. 1) Всклокоченная голова. 2) Мохнатая собака.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ку́дла, -ли, ж.

  1. Всклокоченная голова.
  2. Мохнатая собака.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КУ́ДЛА, -и, ж., розм.

1. Кудлата голова. 2. Жінка з кудлатою головою.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1) Кудла, -и, ж., розм.

  1. Кудлата голова.
  2. Жінка з кудлатою головою.

2) 1. Ку́дла

іменник жіночого роду

кудлата голова

2. Ку́дла

іменник жіночого роду, істота

про жінку

Ілюстрації

Кудла.jpg Кудла2.jpg Кудла3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Ко́вту́н (лат. plica polonica) — запалення сальних залоз на голові, яке виникає внаслідок порушення гігієнічних умов, вошивості тощо.

Існує й інша назва, госте́ць — точно не визначена хвороба, яку, проте, здебільшого ототожнюють не з ковтуном, а з ревматизмом.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Кудлатий

Кудла