Кубок

Кубок, -бка, м. 1) Кубокъ. Медом частували з золотого кубка. Мет. Що з тих кубків, як повні сліз? Ном. № 1436. 2) — на по́рох. Пороховница для храненія мелкаго пороху, употребляемаго для подсыпки на полку ружья. Шух. І. 231. Ум. Кубочок. Стоїть вода у кубочку, коли хоч, напийся. Макс. Ой десь же ти, козаченьку, з кубочка вмивався. Чуб. V. 62.

Сучасні словники

Кубок""бка, чол.

1. Великий келих; чара. Юпитер, все допивши з кубка, Погладив свій рукою чуб (Іван Котляревський, I, 1952, 69); Кубок огнистого вина відразу освіжив його (Іван Франко, VI, 1951, 102); Бульба добивав посуд — сулії, пляшки.., карбовані срібні кубки і турецькі чарки (Олександр Довженко, I, 1958, 220); * Образно. Яке це щастя — в радощах земних Трудів і днів спивати кубок повний! (Максим Рильський, I, 1956, 89).

2. Ваза з коштовного матеріалу, що її вручають як приз переможцям спортивних змагань. Тривають змагання на кубок СРСР з футбола (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 4); Всюди знаки спортивної слави Ольги Аніканової — .. великі і маленькі медалі, статуетки, кубки (Вадим Собко, П'єси, 1958, 319).

Ілюстрації