Кочувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кочувати, -чую, -єш, гл. 1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. К. МХ. 38. Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі. К. ХП. 18. 2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана. Шух. І. 199.
