Коханочка

Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Словник синонімів
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

КОХА́НОЧКА, и, жін. Пестл. до коханка. Ой галочко, Коханочко! Отруй, серце, свого брата, Тоді буду тебе сватать (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 19); Прилинь човном серед ночі У той захисток, коханочко, Де в воді зірки горять (Павло Грабовський, I, 1959, 579).

КОХА́НКА, и, жін.

1. Жінка або дівчина, що перебуває в позашлюбному зв'язку з чоловіком. — Як він ненавидів того урядовця.. за те, що він чоловік його коханки, за свою ганьбу, за свою полохливість! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 408); [Бобренчиха:] А знаєш, хто така його Маруся? — Його Маруся, то його коханка. Тепер, мабуть, вона йому обридла (Володимир Самійленко, II, 1958, 79); Прибігла Сафарова мати й троє дівчат, чи то бідних родичок, чи то Омирових коханок (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 222).

2. Жінка, що кохає; жінка, яку кохають; кохана (див. коханий 2). — Я хочу, щоб моя жінка.. припадала коло мене не рабинею, а гарячою коханкою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 346); [«Той, що греблі рве»:] Збігав я гори, доли, яри, ізвори, — милішої коханки нема від озерянки (Леся Українка, III, 1952, 187); Образно. На зеленій гілці примостився голосний соловей і щирим співом своїм вабив до себе свою коханку (Любов Яновська, I, 1959, 33).

3. розм. Те саме, що пестуха; пестунка. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить (Словник Грінченка); Жила в мене пташка в цяцькованій клітці, Було їй доволі зерна і водиці; Співала коханка, себе розважала І томлену душу мою звеселяла (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 249).

Словник синонімів

КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКАрідше, КОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БКАрозм., ЛЮ́БОНЬКАпестл., ЛЮ́БОЧКАпестл., СИМПА́ТІЯрозм., ПА́СІЯзаст., МИЛОДА́НКАзаст., СЕРДЕНЯ́фольк., СЕ́РДЕНЬКОфольк., СЕ́РДЕ́ЧКОфольк., СОЛОДЯ́ТКОфольк.,ЛА́ДАфольк.Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов - його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); [Василь:] Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); - Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою - засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, - Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); - Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко - Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); - Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).

КОХА́НКА (жінка або дівчина, що перебуває в позашлюбному зв’язку з чоловіком), ЛЮ́БКАрозм., ПОЛЮБО́ВНИЦЯрозм., ПА́СІЯзаст., ЛЮБА́СКАдіал.Став вимагати [пан], щоб малював його утриманок, яких було... Ат, що лічити чужих коханок!.. (Вас. Шевчук); А по селу пішла неслава Правдива і тому страшна. Отак мене взяла смаглява Газдиня, любка і... жона (Д. Павличко); - Хочете мене любити, любіть мене й ходіть до мене.. А оповістити себе вселюдно вашею полюбовницею я не хочу (І. Нечуй-Левицький); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); Марусяк відчував осібний якийсь присмак, що от, мовляв, маючи там десь попадю - не кого-небудь! - все ж іде до другої любаски (Г. Хоткевич).