Коров’яр

Коров’я́р, -ра, м. Пастухъ коровъ. Вх. Лем. 427.

Сучасні словники

Коров’я́р, -ра, м. Пастухъ коровъ.

Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Хотк., І, 1966, 90);
На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62).

Ілюстрації