Користувач:Ydmykhailiuk.fmmh26

Зміст

1 Бартка за словником Бориса Грінченка
2 Сучасне функціонування та змістове доповнення
3 Приклади використання
4 Джерела
5 Ілюстрації
6 Медіа
7 Див. також

Бартка за словником Бориса Грінченка

Ба́ртка, -ки, ж. Топірець, топорчик, який носять гуцули.

Сучасне функціонування та змістове доповнення

У сучасній українській культурі бартка є не лише елементом побуту чи атрибутом традиційного вбрання карпатських горян, а й важливим хореографічним реквізитом у народно-сценічному та автентичному танці.

Вона є обов'язковим атрибутом під час виконання традиційних чоловічих гуцульських танців (зокрема танцю «Аркан», танців із топірцями, побутових гуцульських танках). У хореографічній мові бартка виступає символом мужності, захисту, бойового духу та легінської вправності. Танцюристи використовують її для створення чіткого ритмічного малюнка (удар бартками), а також виконують з нею складні віртуозні оберти та маніпуляції під час танцю.

Приклади використання

«Танцюристи вправно вимахували срібленими бартками, створюючи динамічний та захопливий рисунок танцю».
«Гуцульський танець із бартками вражає глядачів чіткістю ритму та виразністю кожного бойового руху».

Джерела

1. Словарь української мови / Упоряд. з дод. власн. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. 2. Гуменюк А. І. Українські народні танці / А. І. Гуменюк. — К. : Наукова думка, 1969. — 428 с. 3. Офіційний сайт Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.