Кора
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ном. № 8163. Ум. Кірка. Кора́ — поверхневий шар будь-чого, відрізняється властивостями залежно від того, що перебуває під ним.
Кор́а рослини — зовнішня частина стебла і кореня рослин, відділена від центральної частини твірною тканиною (камбієм). По корі від листків до коренів і плодів пересуваються пластичні речовини. Кора захищає рослину від шкідливих впливів зовнішнього середовища, в ній відкладаються різні поживні речовини. Кору багатьох рослин використовують як лікарську сировину.
Кора́ головно́го мо́зку — зовнішній шар нервової тканини головного мозку людини й іншіх видів ссавців. Кора головного мозку відіграє ключову роль у виконанні мозком таких функцій як пам'ять, увага, сприйняття, мислення, мова, свідомість.
Зміст
Сучасні словники
Земна кора — верхня тверда оболонка земної кулі. На величезній частині поверхні Землі земна кора тверда й нерухома (Про вулкани і землетруси) КОРА - верхня, здебільшого легко відокремлювана оболонка, що вкриває стебла, гілки, стовбури, коріння рослин. Білі поплавці з березової кори біліли разками по лозах (Н.-Лев., І, 1956, 54); Зелена жовна, причепившися до пня.., довбала своїм залізним дзюбом кору (Фр., VI, 1951, 11); Кора на стовбурі була шершава, з неї легко відколупувались невеличкі кусочки (Донч., IV, 1957, 172).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник Публічний електронний словник української мови Вікіпедія