Колоти

Колоти, -лю, -леш, одн. в. кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Колоть. В серце коле. Шевч. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, кольне аж у голові. Левиц. 2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Ном. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Посл. 3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів. ЗОЮР. 4) Рѣзать (свиней). 5) Раскалывать. Тріски колоти.