Ковінька

Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, мерщій з хати. Кв. І. 49.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

КОВІ́НЬКА, и, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 262. 

Ковінька, ки, ж. 1) Палиця з загнутим кінцем. Петрусь, із дивною ковінькою в руках, сів на своїм місці й почав оглядати залу в бінокль (Крим., Вибр., 1965, 339); У лівій руці він ніс папку, правою спирався на ковіньку (Бурл., Напередодні, 1956, 43). ◊ Ма́тері його́ (її́ і т. ін.) кові́нька, лайл.— уживається для вираження незадоволення, обурення, досади тощо. — А досадно, матері його ковінька, що несила нам їм назад відіслати гостинців (Стар., Облога.., 1961, 48); — Раніше була нашому брату дорога на Січ, а тепер.. нема куди податися, бо скрізь пани та закони, матері їх ковінька (Стельмах, І, 1962, 340); На ру́ку кові́нька кому — цього тільки й треба кому-небудь; до речі комусь. — Інший побоїться і близько до мого двора підійти. А мені і на руку ковінька! (Кв.-Осн., II, 1956, 248). 2) Діал. Вид дитячої гри, що нагадує хокей.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С.205.

Кові́нька. 1) Палиця із загнутим кінцем. Нашому Нечипору на руку ковінька (М. Номис — тільки того й треба); 2) Народна дитяча гра, що нагадує сучасний хокей, коли палицею із загнутим кінцем ганя-ють обрубок дерева або камінець; якщо гравцеві випадає бити, то ка¬жуть: «На руку ковінька!»; вираз згодом став фразеологізмом на означення «саме цього й треба» (Словник Грінченка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 295-296.

Ілюстрації

Медіа

Що означає вислів: "На руку ковінька"?

Іншими мовами

Переклад англійською

      the crutch

Переклад російською

       клюка

Переклад польською

      pierwiosnek

Синоніми

гайда́рка (діал.) вівчарська.

карлю́чка

кий

кийо́к

клю́ка (діал.) із загнутим кінцем, грубої роботи.

ко́стур

лі́ска (діал.) з ліщини.

па́лиця

па́лка

патери́ця

по́сох довга, перев. як ознака статечності.

трости́на тонка, спеціально оброблена.

ціпо́к

ґерли́ґа перев. пастуша.

Цитати української літератури з використанням слова ковінька

1) «Ех, матері його ковінька! — весело пронеслось у Миколиній голові"Винниченко Володимир Кирилович – Заручини

2) — І ото ж так уже штучно, матері його ковінька: і султанська донька, і паша, і військо, а ти лиш стій та бережи свою землю"Загребельний Павло Архипович – Роксолана

3) Ковінька, як суха, то вона дуже добра…"Стефаник Василь Семенович – Вістуни

4) — Вашмосць, спиш? Тепер підемо пішки, а ти нестимеш наші клунки… От вартовий, матері твоїй ковінька! Коли б мені таке козак зробив, я б його приказав розстріляти… Тьфу! А то — баба, перина! — Сагайдачний став далі лаяти шпетними словами"Чайковський Андрій Якович – Сагайдачний

5) Д’ех, будуть діла, матері їх ковінька!"Хвильовий Микола – Легенда

6) — Еге-еге! Осудять! Матері їх ковінька за це! Сім дочок, та це випадає сім весіллів"Нечуй-Левицький Іван Семенович – Причепа

7) — Бачу, батьку, — відізвався Шрам, — це б іще байдуже, а досадно, матері його ковінька, що несила нам їм назад відіслати гостинців: панянки наші, мабуть, що не теє, а от хіба товстопузиха чи не доплюне, та ще, може, от он баба…"Старицький Михайло Петрович - Облога Буші

8) Такий переполох — генералові на руку ковінька"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні

9) — А матері їх ковінька! А що мені до того? Хіба мені гуляти не можна? Хіба мені співати не можна? Мені? Голові? Мені не можна? Мені все можна! «Ой, не спиться й не ложиться, ні сон мене не бере… е…е!» — знов завів голова не своїм голосом"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Не той став

10) «Оце матері його ковінька! Причепились до мене, неначе я тут найвища судова інстанція! Коли б обертались до жінки за присудом, вона б, певно, одбрехалась», — подумав Навроцький."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Над Чорним морем.