Ковалдо
Кова́лдо, -да, с. Молотъ для передвиженія шпалъ. Борз. у.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови Укрліт.org
КОВА́ДЛО, а, с.
1. Залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби. Добреє ковадло не боїться молотка (Номис, 1864, № 7357); Гупає молот залізний. Бризка з ковадла огнем… (Граб., І, 1959, 555); При куванні застосовують такий інструмент: ковадло, ..ковальські молоти.. й кліщі (Слюс. справа, 1957, 38); * Образно. Стою біля ковадла нового життя, що оце починається (Гончар, Таврія.., 1957, 527).
2. анат. Одна зі слухових кісточок у середньому вусі (людей і ссавців).
3. спец. Частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу.
Словопедія
КОВАДЛО тяжка підставка з литої сталі для ручного кування; також робочий елемент (верхній та нижній) механічного молота, між частинами якого формується поковка.
Іншомовні словники
Малый академический словарь русского языка
кувалда -ы, ж.
1.
Большой ручной молот.
Глухо бабахали тяжелые кувалды, вколачивая огромные бревна в берега Тихой речки. Гайдар, Дальние страны.
2. Прост.
О неуклюжей, грубой, неотесанной женщине.
— От гостей и товарищей будет вас {муж} прятать, потому что вы необразованная; так и будет говорить: моя кувалда. Чехов, Поленька.