Ковалдо
Кова́лдо, -да, с. Молотъ для передвиженія шпалъ. Борз. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Укрліт.org
КОВА́ДЛО, а, с.
1. Залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби. Добреє ковадло не боїться молотка (Номис, 1864, № 7357); Гупає молот залізний. Бризка з ковадла огнем… (Граб., І, 1959, 555); При куванні застосовують такий інструмент: ковадло, ..ковальські молоти.. й кліщі (Слюс. справа, 1957, 38); * Образно. Стою біля ковадла нового життя, що оце починається (Гончар, Таврія.., 1957, 527).
2. анат. Одна зі слухових кісточок у середньому вусі (людей і ссавців).
3. спец. Частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу.
Словопедія
КОВАДЛО тяжка підставка з литої сталі для ручного кування; також робочий елемент (верхній та нижній) механічного молота, між частинами якого формується поковка.
Іншомовні словники
Малый академический словарь русского языка
кувалда -ы, ж.
1.
Большой ручной молот.
Глухо бабахали тяжелые кувалды, вколачивая огромные бревна в берега Тихой речки. Гайдар, Дальние страны.
2. Прост.
О неуклюжей, грубой, неотесанной женщине.
— От гостей и товарищей будет вас {муж} прятать, потому что вы необразованная; так и будет говорить: моя кувалда. Чехов, Поленька.
Ілюстрації
