Коби

Коби. См. Коб.

Сучасні словники

1. Коби - Якщо б

2.Коби - село в Україні, в Новосанжарському районі Полтавської області.

3. Коби - Коб и коби, сз. *) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ном. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5. *) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. Ном. № 446. *) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. Гол. III. 299. *) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Федьк. Коби зуби, то хліб буде. Посл.

ЯКБИ, спол.

1. умовний. Уживається для приєднання підрядних умовних речень у знач. за умови, коли, коли б. Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Тарас Шевченко, II, 1953, 116); Ще довго п'яний Федір сидів би та базікав з паном, якби панові не обридла його розмова (Панас Мирний, IV, 1955, 228); Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу (Леся Українка, I, 1951, 192); Якби Калинович у звичайнім часі зустрів таку постать на вулиці, не звернув би ніякої уваги на неї (Іван Франко, VI, 1951, 162); — Якби в мене було карбованців п'ятсот лишніх грошей, так я б уже подивився, як люди живуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112); Якби все було скінчене, якби чужий гомін заповнив темні сходи і загриміли чужі чоботи тут, поруч, тоді він зірвав би чеку, останню чеку в своєму житті (Олесь Гончар, III, 1959, 161); // Уживається на початку простого речення перев. з вигуками ех, ах, ох, о для вираження сильного, але нездійсненного бажання. — Ех, якби це мені літа, хоч би ось... твої, Грицьку! — і примружено глянув [Мусій] на нього: — Мо’ справді поміняємося на сьогодні? (Андрій Головко, II, 1957, 508).

2. з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних додаткових і означальних речень; коли б. Добре, дуже б добре було, якби-то воно так сталося, як гадається (Тарас Шевченко, VI, 1957, 190); — Із району у ваше село їдуть карателі.. Краще було б, якби ви втекли в степи, в ліси, в хутори... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 529); Внизу вже було накладено купою гілля, плащ-палатки, фуфайки про той випадок, якби Черниш зірвався (Олесь Гончар, III, 1959, 100).

3. у знач. част. Уживається на початку окличних речень для вираження сильного бажання здійснення того, про що в них говориться. Перший чоловік у селі Кохан. Якби ви на його [нього] глянули! (Марко Вовчок, I, 1955, 72); — Якби-то нам жениха... Невеличкого, малого, Хлоп'яточка молодого! (Панас Мирний, IV, 1955, 302); Якби матері Західної Європи поглянули на обезумілих своїх синів — брудних, неголених, нещасних, що загубили злочинну свою зброю на широких степах України! (Олександр Довженко, I, 1958, 367); — Іще якби хліба спекти і білизну попрати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376).