Князівство

Князівство, -ва, с. Княжество.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КНЯЗІ́ВСТВО, а, сер., іст. 1. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). — Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (Іван Франко, VI, 1951, 99); Князь Володимирко Володаревич об'єднав їх [галицькі землі] в одно князівство й зробив своєю столицею Галич (Історія УРСР, I, 1953, 76); Київська держава в XII віці розпалася на окремі князівства (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 10).

Велике князівство див. великий.

2. збірн., рідко. Князі (у 1, 2 знач.). [Лев:] Порадь мене, Зірнице-мати, де мені пари шукати; чи межи боярством, ..чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Леся Українка, III, 1952, 212). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 199.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Князівство, -ва, с. Княжество.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КНЯЗІ́ВСТВО, а, с., іст. 1. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). — Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (Фр., VI, 1951, 99); Князь Володимирко Володаревич об’єднав їх [галицькі землі] в одно князівство й зробив своєю столицею Галич (Іст. УРСР, І, 1953, 76); Київська держава в XII віці розпалася на окремі князівства (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 10). Вели́ке князі́вство див. вели́кий. 2. збірн., рідко. Князі (у 1, 2 знач.). [Лев:] Порадь мене. Зірнице-мати, де мені пари шукати; чи межи боярством, ..чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр., III, 1952, 212). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 199.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• князівство — іменник середнього роду у найменуваннях країн Князівство: Князівство Монако … Орфографічний словник української мови • 2князівство — а, с., іст. 1) Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). 2) збірн., рідко. Князі (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник • 3князівство — [кн аз’і/ўство] ва, м. (на) в і … Орфоепічний словник української мови

Ілюстрації