Клунька

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЛУ́НЬКА. Зменш.-пестл. до клуня. — От, якби баба твоя дожила до свого часу! От, якби побачила наших воликів та клуньку, повну збіжжя (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 258); Біля старенької клуньки молотять: два червоно армійці й сивий дід (Андрій Головко, I, 1957, 379).

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

клунька - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна

Відмінок	Однина	Множина
Називний	клунька	клуньки
Родовий	клуньки	клуньок
Давальний	клуньці	клунькам
Знахідний	клуньку	клуньки
Орудний	клунькою	клуньками
Місцевий	на/у клуньці	на/у клуньках
Кличний	клунько	клуньки