Климчук Світлана Володимирівна
Климчук Світлана Володимирівна
Старший вчитель, вчитель початкових класів
Спеціалізована школа №196, м. Києва
svklymchuk.feu22@kubg.edu.ua
ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Анотація. У статті висвітлено питання формування медіаграмотності здобувачів освіти початкової школи. Осмислюється стан медіаосвідченості учнів у військовому сьогоденні та можливості інформаційним загрозам. Досліджується відсоток учнів перших і других класів, які мають у користуванні власний мобільний пристрій із доступом до інформації із мережі. Розглядаються особливості та розвиток інформаційної та медіакомпетентностей, виділяється проблема формування медіаграмотності унчів початкових класів, норм комунікації та оволодіння системою правил поведінки в інтернеті, як важливої складової частини сучасних умов життя. Робиться висновок, що нагальним завданням є формування медіаграмотності та інформаційної зрілості, підготовка до усвідомленого відбору інформації, здійснення її критичного аналізу. Порушується питання використання мобільних телефонів в освітньому процесі. Наголошується, що мобільні пристрої можна розглядати як допоміжний засіб в навчанні, а їх використання на навчальних заняттях може бути додатковим освітнім ресурсом. У статті розглядаються проблеми формування медіаграмотності, її поточного стану та перспектив.
Ключові слова: медіаграмотність; критична грамотність; кіберпростір; діджиталізація; медіаосвіта; медіаосвіченість;
Постановка і обґрунтування проблеми. Наше сьогодення – епоха непередбачуваних змін, які пов’язані в першу чергу із військовим станом в країні. Такі зміни, які сьогодні відбуваються в суспільстві, багато в чому залежать від інтенсивних потоків інформації, які забезпечують її доступність з одного боку, а з іншого відкривають можливості для маніпуляції, пропаганди, що в свою чергу призводить до загрози у масштабах країни. Усвідомлюючи серйозність цих змін, освітяни активно шукають шляхи формування медіаграмотності здобувачів освіти, які здатні протидіяти інформаційним зовнішнім атакам, фейкам та маніпуляціям, які спричинені можливостями цифрового суспільства. У 2016 р. Президією Національної академії педагогічних наук України було схвалено нову редакцію Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, у якій декларується «впровадження медіаосвіти в педагогічну практику на всіх рівнях», а також «поширення практики інтеграції медіаосвітніх елементів у навчальні програми з різних предметів». Особливої актуальності набуває вплив нових медіа та їх активна інтеграція в початкову ланку освіти.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками розвитку медіаграмотної особистості було присвячено низку українських та іноземних наукових досліджень, у тому числі О. Волошенюк, К. Ворсноп, Л. Зазнобіної, Р. К’юбі, О. Мокрогуз, Л. Найдьонової, Г. Онкович, Значущими є також дослідження медіаграмотності, які вивчали Ж. Бордіяр, М. Дорош, М. Маклюен, Н. Зражевська. Науковцями приділяється значна увага питанню медіаосвіти та медіаграмотності, так про недостатній рівень «масової медіаосвіти» робить висновок Г. В. Онкович. Вчені й дослідники акцентують увагу на необхідності формування медіаграмотності та інформаційної культури в суспільстві. Зокрема, медіаграмотними мають бути всі, хто перебуває у кіберпросторі. Незважаючи на це, тема медіаосвіченості та особливостей формування медіаграмотності здобувачів освіти саме у початковій школі не була грунтовно досліджена. Водночас потребують глибшого вивчення, теоретичного обґрунтування та пошуку шляхів практичної реалізації питання впровадження медіаобізнаності здобувачів освіти, створення системи управління процесом формуання медіаграмотності в початковій школі.
Постановка цілей статті. Метою статті є обґрунтування необхідності підвищення рівня медіаграмотності учнів середньої і старшої школи. А також необхідність створення системи формування медіаграмотності учнів початкової школи. Адже в умовах воєнного стану, коли кожен громадянин постійно піддається зовнішнім інформаційним атакам, система освіти має долати прогалини в медіаосвіченості здобувачів освіти.
Виклад основного матеріалу. «Зараз існує проблема фільтрування інформації. Світ переповнений як правдивою, так і брехливою інформацією; однак багатий володіє технікою фільтрування, принаймні у тих сферах, де він хоч трохи розбирається. Бідний підхоплює перший уривок інформації, що йому трапляється» - Умберто Еко, письменник, філософ.
Визначення медіаграмотності, подане у редакції Концепції впровадження медіаосвіти в Україні: «Медіаграмотність – складова медіакультури, яка стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе та спілкуватися за допомогою медіазасобів, успішно здобувати необхідну інформацію, свідомо сприймати та критично тлумачити інформацію, отриману з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують». Треба відмітити, що у документах міжнародних організацій, медіаосвіта розглядається як навчання навикам опанування медіа. Фахівці ЮНЕСКО вважають, що медіаосвіта як частина прав на самовираження та інформацію відноситься до основних прав та свобод людини. Також сталою є думка, що медіаосвіта має тривати все життя людини. Сучасний учень - використовує цифрові технології з дитинства, більшу частину інформації здобуває із інтернету. Сьогодні соціальні мережі та месенджери постають у новій реальності освіти, її учасники все частіше віддають перевагу спілкуванню через різні месенджери Viber, Telegram. Навіть не зважаючи на те, що дитина може створити акаунт в Тік-ток, інстаграм та фейсбук лише з 13 років, це не перешкоджає учням з першого класу активно користуватися даними соціальними мережами. З одного боку такі комунікації визначають комфортні умови для кожного учасника освітнього процесу, з іншого ж контент, який розміщується дитиною в мережі, одразу ж стає доступний кожному. У зв’язку з цим постає нагальна проблема формування системи медіаграмотності вже з початкової школи. Роз’яснення понять «цифровий слід» має бути закладеним у здобувачів освіти якомога раніше. Також необхідно окреслити питання користування мобільними пристроями на навчальних заняттях. Минули часи заборони, натомість заохочується використання телефонів для навчання, як невід’ємної частини життя сучасної людини. В першу чергу це забезпечення постійного доступу до інформації. Наприкінці 2023 року в спеціалізованій школі № 196 було проведено опитування серед учнів перших та других класів. Метою опитування стало з’ясування кількості учнів шестирічного-семирічного віку, які мають свій власний мобільний пристрій із доступом до інтернет мережі та можливістю здобувати та використовувати отриману інформацію. На паралелі перших класів навчається 112 учнів. Серед 90 опитаних дітей, активними користувачами мобільних пристроїв є 72 учні, що у відсотковому співвідношенні становить 80%. На паралелі других класів, де навчається 110 учнів вдалося опитати 98 дітей, з яких 77 мають і активно використовують мобільний телефон для пошуку інформації. Це становить 77,6% другокласників. Такі результати вказують на важливість медіаграмотності в сучасній освіті. Адже в умовах інформаційного суспільства саме медіаосвіченість та критична грамотність не рідко вирішально впливають на те, яким здобувачі освіти сприймають навколишній світ. Медіаосвіта дає дітям можливість самозахисту, вчить критично сприймати медійні повідомлення.
Висновки. Насамкінець варто зауважити, що аналіз процесу формування медіаграмотності здобувачів освіти, який іще триває, дає змогу зробити деякі висновки. Діджиталізація назавжди змінила не лише сутність процесу навчання, а також отримання базових навичок. Реалії цифрової культури формують середовище, де кожен має можливість розвивати свої навики мислення вищого рівня, критично оцінювати та синтезувати інформацію, до якої відкрився безмежний доступ. Отже, система управління освітнім процесом формування медіаграмотності у здобувачів освіти початкової ланки може й повинна зайняти своє місце в системі освіти, оскільки лише при її компетентній та грамотній організації, така система буде здатною забезпечити якісно новий рівень сприйняття та обробки діджитал інформації, що відповідає вимогам сьогодення, а саме навчання під час військового стану, коли кожен учасник сучасного суспільства щодня піддається зовнішнім інформаційним загрозам ворога. Аналіз отриманої інформації дозволяє стверджувати, що, уже з молодшого шкільного віку діти мають безмежний доступ до діджитал інформації, 80% учнів 1-2 класів мають свій власний мобільний пристрій, із підключенням до мережі. І саме з нього здобувають необхідну їм інформацію. А це в свою чергу сприяє ризикам від недостатніх навиків критичної та медіаграмотності. Таким чином, перспективами подальших досліджень можуть бути пошуки способів формування медіаграмотності в початковій школі, адже в Україні система управління не має достатнього досвіду впровадження. Отже, в умовах війни і в цілому, медіаграмотність здобувачів освіти – це одне з найважливіших питань, яке потребує глибшого аналізу, розробок та впровадження систем управління з метою подальшого її удосконалення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
1. Медіаосвіта в школі та на уроці: Основи і приклади / За загал. ред. В.Ф. Іванова; Пер. з нім. В. Климченка. — К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2020. — 405 с.
2. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза – К.: Центр вільної преси
3. Медіаосвітній порадник для педагога професійної освіти. Навчально-методичний посібник / Зоря Ю.М., Волошенюк О.В./ За редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф., Євтушенко Р. І. — Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2022. — 61 с.
4.Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. – Київ. : "Плеяди", 2006. – 240 с.
5. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя : Просвіта, 2009. – 268 с.
6. Інфомедійна грамотність онлайн: посібник для тренера / за заг. ред. Тараненко О. / Розроблено в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність». Київ : IREX, 2021. 400 С.
7. https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%A3%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE_%D0%95%D0%BA%D0%BE
8. https://aup.com.ua/books/mbm/
