Клекацка

Словник Грінченка

Клекацка, -ки, ж. Крыжовникъ. Вх. Лем. 425.

У деяких українських землях так називали аґрус. Згідно з етимологічним словником української мови слово «аґрус» («аґрестъ», «аґрисъ») запозичене у XV–XVI через пол. agrest («кисле вино з незрілого винограду») з італ. agresto — «незрілий виноград». Італійське слово, у свою чергу, походить від лат. agresta, що можливо, пов'язане з грец. άγωστις («кормова трава»). Тобто слово «аґрус» сягає корінням у давнину і з латинської мови набуває ознак української – воно трансформується. Слід зазначити, що простий люд завжди казав «клекацка», замість «аґрус», адже нам воно блище. Точно не відомо, звідки саме взялося це слово (клекацка), але ми знаємо точно, що воно є виключно українським і його широко вживали на українських землях аж до 20 ст. Аґрус або клекацка — це кущ середньої висоти. На гілках, залежно від сорту, розташовані одинарні, подвійні або тройні шипи. Суцвіття — грона, в гроні одна-дві, інколи три квітки. Зацвітає першим серед ягідних, із кінця квітня і до травня, триває від 10-ти до 20-ти днів, тому корисний для бджільництва. За наявності ранніх та пізніх сортів аґрус взяток може значно збільшитися.

Ілюстрації

Джерела та література

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 249.