Клаптик
Клаптик, -ка, м. Ум. отъ клапоть.
Опис
Клаптик - це термін що має декілька значень, одне з них - біологічне, що виражає клаптик мозочку, а інше значення відбувається в процесі вишивання, а ще один в природо-будівельному сенсі. Синонімічні слова : ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯрідше,ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩАрідше;КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛАек.,ПАРЦЕ́ЛЯзаст.,ПІ́ДМЕ́Тдіал. (невелика); ПО́ЛЕ (використовується з певною метою); ПЛОЩА́ДКА (невелика, рівна); ЛА́ТКА (невелика або така, що чимось відрізняється від сусідніх); ПОДІ́ЛОКдіал., заст. (виділена у користування селянській родині); ПО́СТАТЬ (яку обробляє один жнець, полільник тощо). Скоро вся ділянка вкрилася, мов письменами якимись незрозумілими, зигзагами світло-зелених покосів (Г. Хоткевич);
Приклади
КЛА́ПТИК, а, ч. Зменш. до кла́поть. Ні, ні, вони з холери повмирали; А то б хоч клаптик переслали Того паперу (Шевч., II, 1953, 152); Сніг холодними клаптиками впав на її гаряче лице й трохи прохолодив його (Коцюб., І, 1955, 69); З дому чути тихий стук посуди, Клаптик пісні з поля прилетів (Рильський, І, 1960, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 174.