Клапан

Клапан, -на, м. 1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70. 2) = Клап І. Гол. Од. 22.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЛА́ПАН, а, чол.

1. У механізмі, машині — накривка, що прикриває отвір, через який проходить пара, газ, рідина тощо; хлипавка. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (Василь Еллан, II, 1958, 10); Запобіжний клапан; * Образно. Я часом і навмисне пишу листа з тим, щоб потім подерти, — се «одкриває клапан» і лихий настрій вилітає в повітря, як чад (Леся Українка, V, 1956, 259).

2. Пристосування, за допомогою якого закривається й відкривається отвір у корпусі музичного духового інструмента та змінюється висота утворюваного звука; // Пластинка, що закриває видувний отвір, а також клавіш в органі, акордеоні, ґудзик у гармонії. Він прикладає вухо до планки і перебирає пальцями по клапанах, прислухаючись до таємної музики (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208).

3. Стулки в серці, що містяться біля отворів із передсердь у шлуночки, а з шлуночків в аорту та легеневі артерії й запобігають зворотному рухові крові. Вивчення серця та його клапанів треба провести так, щоб анатомічні дані використати для роз'яснення його роботи (Метод. виклад. анат.., 1955, 82); До найчастіших природжених пороків серця належать.. звуження легеневої артерії, недостатність тристулкового клапана (Хвороби дитячого віку, 1955, 178).

4. Нашитий шматок тканини певної форми, що закриває отвір кишені або шов на одязі. Кітель був вилинялий, ..над клапанами нагрудних кишень темніли плями [відбитки орденів] (Павло Загребельний, Спека, 1961, 12).