Киюра
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кию́ра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Сучасні словники
КИЮ́РА, и, чол. Збільш. до кий На світло виступив Махтей, бородатий велетень у свиті, в смушевій з бляхою шапці і з киюрою в руці (Степан Васильченко, I, 1959, 342).