І. Кидь, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
ІІ. Кидь! меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
