Кепський

КЕ́ПСЬКИЙ, а, е. Те саме, що поганий. Наші галицькі селяни пристосувалися до кепського харчу (Василь Стефаник, II, 1953, 63); [Професор:] Така була кепська погода, а зараз чудово (Іван Кочерга, II, 1956, 59); Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 101); — Кепська в тебе, Гордійку, мачуха. Відьма! — сміялась [Гандзя] хлопчикові через вії очима, міцно цілувала пухкими устами (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 15); [Спартак:] Надворі темрява. У неї [Валі] кепський настрій (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 45). Кепські справи — кепсько, погано. [Любов:] Я знаю, що коли діло до морфію доходить, то вже кепська справа (Леся Українка, II, 1951, 69).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ке́пські жа́рти з ким — чим — погані, небезпечні жарти. [Омелян:] При людях вам кажу, в кепські жарти собі зо мною заходите! (Фр., IX, 1952, 179); Ке́пська спра́ва; Ке́пські спра́ви — кепсько, погано. [Любов:] Я знаю, що коли діло до морфію доходить, то вже кепська справа (Л. Укр., II, 1951, 69).