Келарь

Ке́ларь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Келар (в перекладі з грецького «амбарний») - завідувач монастирським столом, комори з їстівними припасами та їх відпуском на монастирську кухню. У його обов'язки входило ведення суворої звітності надходження та відпуску предметів. У великих монастирях келарю давалося два помічники. Єрусалимський статут ставив в числі інших обов'язків келаря: положення хлібів на аналой для благословення на литії, їх переломлення і роздачу монастирській братії по чаші вина. В українських та російських монастирях посада келаря була введена Феодосієм Печерським і відповідала порядку, прийнятому в грецьких монастирях, з відміною лише в тому, що келар був також трапезником.

Ілюстрації

Джерела та література

Повний православний богословський енциклопедичний словник. Спб, вид. Сойкіна П. П., 1900.

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]