Квітчатися
Квітча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться цвѣтами. Сухій вишні не квітчатися. Посл. Квітчалася Настечка. Грин. III. 79.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КВІТЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Прикрашатися квітами, зіллям тощо. — Прилучилося те давненько, ще як я дівувала і червоним маком квітчалася... (Марко Вовчок, VI, 1956, 335); Малий Мирон.. любить упиватися солодким запахом росистої конюшини та квітчатися прилипчастими лопуховими ґудзиками (Іван Франко, I, 1955, 232); Вона дика, боязка й чудна. Вінки собі з квіток сплітає, квітчається й так ходить у роботі цілий день (Степан Васильченко, I, 1959, 133);
// Образно. Ой, широко лиман Розливається, Верболозом кругом Він квітчається (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 239). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 137.
Ілюстрації
|
|
|
