Кацап

Кацап, -па, м. 1) Великороссіянинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. КС. 1901. XII. 472. 2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 1/2 метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. МУЕ. III. 28. Ум. Кацапчик. Ув. Кацапюга. Св. Л. 192.

[1] Каца́п, кацапи (множ.) — зневажливе прізвисько росіян, яке вживають переважно українці, а також поляки й білоруси; також — російська назва деяких груп російського суспільства. Походження

Існують дві основні версії походження слова кацап.

За однією із версій, кацап походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди. Етимологічний словник Фасмера вказує: «укр. прозвище великорусов (Гоголь и др.). С приставкой ка- от укр. цап „козел“, кацап-как цап (козел), как козел, бритому украинцу бородатый русский казался козлом».

За версією, котру запропоновував академік Д. Яворницький, слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д.[2] "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій»[3]

Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як похідне від татарського «різник», «різун».

За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.

Етимологічний словник української мови подає наступну версію походження слова «кацап»: …очевидно, утворене від цап за допомогою специфічного компонента ка-, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обґрунтоване виведення (Крымский Укр. Гр. I 20, Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «м'ясник», яке походить від ар.

[2] КАЦАП, а, чол., заст. у розм. Зневажлива назва росіянина. Ярмарок аж кипів.., цокотять перекупки, божаться цигани, лаються кацапи (Марко Вовчок, VI, 1956, 294); Прийшли кацапи обідати, посміялися з неї, хоч вона того й не пойняла [не зрозуміла] (Панас Мирний, І, 1954, 67).

Ілюстрації