Кахкати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кахкати, -каю, -єш, с. в. кахнути, -хну, -неш, гл. Кричать (объ уткѣ). На морі качки кахкали. Мнж. 56. Кахнула утка на морі чутка. Ном. № 290.