Кадіб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кадіб, -доба и Кадівб, -довба, м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. Грин. III. 96. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. Грин. III. 539. 2) Квасильный чанъ для обработки кожъ. Вас. 145, 153. 3) Часть древеснаго пня, пустая въ срединѣ и вставляемая въ родникъ вмѣсто колодезнаго сруба. Шух. I. 9. Ум. Кадібець, кадовбець.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Кадіб
Ілюстрації
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=HRgtgVVzbUM
