Каверзувати

Каверзувати, -вую, -єш, гл. Проказить.

Словник українськоїмови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — С 66.

КАВЕРЗУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, щовередувати; коверзувати (у 1 знач.). Так через тижденькличутьїї у двір.. — Не піду я. Хай сюдиприсилає [провіант]! — каверзувалавжеОришка(ПанасМирний, IV, 1955, 210); Каверзують пани-сери. Пташиного молока їмзабажалося!.. (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 38).

Тлумачний словник української мови : Понад 12500 статей(близько 40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук , проф.. В. С. Калашника. – 2-ге вид. , випр. і доп.- Х Прапор, 2005. – С 412.

КАВЕРЗУВАТИ, ую, уєш, недок.Те саме, щовередувати; коверзувати (у 1 знач.). Виявлятинезадоволення, матипримхи. Сходитьсонечко — вона [панночка] каверзує,ізайде —вередує. І те не добре, й те не до ладу (МаркоВовчок, I, 1955, 16) ; Баньковередуваві не хотівспати, доки не прийдетаткой не розповістьйомуказки (Петро Панч, II, 1956, 254) ;// без додаткаіким, чим. Перебирати, бути надтовибагливим. І почаливередувать [Жаби]: «Нехочемо! Не треба нам такого! ХодімтеДоленькублагать, Щоб короля дала живого» (ЛеонідГлібов,Вибр., 1957, 160) ; На конісидів [Синявін], як юнак, і,незважаючи на свою огрядність, не каверзував кіньми (ІванЛе, Міжгір'я, 1953, 69) ;// над ким, заст. Знущатися, збиткуватися. Дочасу над слабим, хтодужчий, вередує (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 45) ;Чи я коли думала,що та сквасніла стара кокетка буде надо мноювередувати? (Леся Українка, III, 1952, 523) .

Короткий тлумачний словник української мови (Уклад. Д.Г.Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карпова та інші. Наук. ред. О. Д. Пономарів ). – К.: Рад. школа, 1978. – С 98.

КАВЕРЗУВАТИ, ую, уєш, недок. Вередувати, бутикапризним; комизитися. — Гризти такапризуватинерви не заважають [баронесі] (ЛесяУкраїнка, III, 1952, 523) ;Днівзо три не можнабулодати ради дитині. Капризувала, плакала, їсти нехотіла, далі помалу вщухла (Степан Васильченко, II,1959, 215) ; * Образно. Втомлюються, виходятьз ладу машини, псуються, капризують (ПавлоЗагребельний, Спека, 1961, 135) .

Ілюстрації

Джерела та література

1.Короткий тлумачний словник української мови (Уклад. Д.Г.Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карпова та інші. Наук. ред. О. Д. Пономарів ). – К.: Рад. школа, 1978. – С 98.

2.Словник українськоїмови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — С 66.

3.Тлумачний словник української мови : Понад 12500 статей(близько 40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук , проф.. В. С. Калашника. – 2-ге вид. , випр. і доп.- Х Прапор, 2005. – С 412.