Кабат

Кабат, -бата, м. 1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Федьк. І. 43. Ой маю я кабат, зброю, буде в чім ходити. Счас. 66. 2) У женщинъ — юбка. Гол. Од. 75, 76. 3) Кабата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Вх. Зн. 23. Ум. Кабатик. Гол. Од. 59, 81.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КА́БАТ, а, ч., діал. 1. Солдатська куртка. Відси летіли на бабу їздці. В зелених кабатах із люльками в зубах, на червоних конях (Стеф., Вибр., 1945, 48). 2. Пальто. Нотар був одягнений у чорне з добротного сукна пальто, яке у них називали кабат (Турч., Зорі.., 1950, 73). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 64.