Ирха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ирха, -хи, ж. 1) Выдѣланная овечья или козья шкура. Желех. 2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища. НВолын. у. 3) Нам’я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Сучасні словники
Онлайн-портал словників "Словопедія"
И́рха, і́рха,-и, ж. , діал. Замша. Рукавички наймоднійші з тукраєвих, як і заграничних шовків, фулярові, рукавичкі нитяні і з найліпшої ирхи (Б., 1905, рекл.)