З’їдун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

З’їду́н, -на, м. Ѣдунъ, ѣдокъ, объѣдало. Мало своїх з’їдунів, іще он якис лентюх іде. Шух. І. 34.