З’єдночити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
З’єдно́чити, -чу, -чиш, гл. = З’єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, ти ж бо його ім’я з своїм ім’ям навіки з’єдночив. К. (О. 1861. III. 6). {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
