З’єднатися

З’єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединиться. 2) Договориться, условиться. Давав по сороківці од хури, а з його правили по дві: торгувався він два дні, а на третій з’єднались за злотого. О. 1862. III. 78. // перен. Бути, ставати зв'язаним з ким-небудь певними відносинами, почуттями і т. ін.; зближуватися. — Вийми з мене моє серце і вклади в мене своє серце, щоб ми з'єднались навіки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 234); — Невже ви думаєте, що досить любитися, щоб уже й з'єднатися? (Леся Українка, III, 1952, 698). 2. Скріплюватися, зв'язуватися одне з одним (про деталі, кінці і т. ін.). — Прощайте! Як двом кінцям цієї шаблі не з'єднатися в одно, так і нам, товариші, більше не бачитись на цьому світі! — І кинув Бульба уламки шаблі на землю (Олександр Довженко, I, 1958, 274); Різнокольорові ліхтарики з'єдналися докупи, утворивши ніби повітряний ярус вогняних кавунів і динь (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 66); // Прикладатись одне до одного, стискуючись (про пальці, руки). Олександр Палійчук змовницьки подивився на невідомого, і той скинув окуляри, допитливо поглянув на Поляруша, простягнув йому темну, проклепану мозолями руку, вона з'єднується з Мар'яновою, і чоловіки відразу відчувають силу один одного (Михайло Стельмах, I, 1962, 181). 3. Сполучатися з чим-небудь або між собою. Вагон був маленький, купе з'єднувалося одне з одним (Юрій Яновський, I, 1958, 555); В цю мить — з'єднались річка і канал (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 118); // Зв'язуватися з ким-небудь по телефону, телеграфу, радіо. 4. Змішуватися з чим-небудь, приєднуватися до чогось. Густий оріховий настій піднімався над теплою землею і з'єднувався з хвилями прив'ядаючих лісових соків (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 555); * Образно. З вулиці долетіла червоно армійська пісня.. і, з'єднавшися з теплими бризками вечірнього сонця, почала поволі затихати (Григорій Епік, Тв., 1958, 201); // Поєднуватися, суміщатися одне з одним