Зрубити
Словник Грінченка
Зруби́ти, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. НВолын. у.Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЗРУБИ́ТИ, зрублю, зрубиш; мн. зрублять, док., перех., рідко. Побудувати з колод, брусів. Зрубив хату (Словник Грінченка).
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B8
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8 ЗРУ́БУВАТИ (рубаючи, відокремлювати що-небудь від основи), СТИНА́ТИ, РУБА́ТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ (про дерева, ліс). - Док.: зруба́ти, стя́ти, зітну́ти, звали́ти. Високо підкидаючи сокиру, він почав зрубувати кінець промоклої колоди (С. Голованівський); - Знаєте, усім перекажіть моє слово: крім самого пана може стинати мій ліс лише один Бог (М. Стельмах); Дуба він повік не дасть рубати (Леся Українка); Готували [лісоруби] дно під затоплення, валили верби вікові в три обхвати (О. Гончар). - Пор. 1. руба́ти.
