Зростати
Зроста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зрости, -сту, -теш, гл. Выростать, вирости. Єсть у мене сестра менша, без мене зросла. Мет. 32. Без щастя Зросла, а без долі вродилася. Мет. 80. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. II. 19. ЗРОСТАТИ, аю, аєш, недок., ЗРОСТИ, ту, теш, док. 1. Ставати більшим, вищим, довшим у процесі росту. Будуть діти гратися й зростати, Будуть вільно тішитись малі (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 27); Ми посадим в полі тополі — Хай вони зростають поволі (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 45); Зростає орел над стрімким гранітом, А соловей кубельце в'є В кущі калиновім Під білим цвітом (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 21); — Дев'ятий рік почала я від Великодня, — каже, — а що я, кажіть, яка? Чи велико зросла, чимало, чи так як треба? (Марко Вовчок, I, 1955, 377); // тільки док. Ростучи, стати дорослим. Росли брати, зростали, та не були друзями (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103); А як зросла, дак і заміж її взято (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 175); Дає Вітчизна усього багато, А ти, мій друже, тільки-но учись. Щоб, як зростеш і підеш працювати В сім'ю трудящих, між робочий люд, Вітчизні міг сторицею віддати Свій світлий розум і свій чесний труд! (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 35); // тільки док. Досягти зрілості, стиглості. Літо видалось гаряче і сухе. Та хліба колгоспні ніби під другим небом зросли — високі, колосисті (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 350); Зріс буряк важкий, хороший (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 68); // Рости у певних умовах; проводити дитячі роки у певному середовищі. Вона зростала сиротою в далеких родичів (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 6); [Ганна:] Хіба мені було з кого вибирати: у наймах зросла, з наймів і заміж пішла (Марко Кропивницький, II, 1958, 21); Марися мало знала город. Вона зросла на селі (Борис Грінченко, I, 1963, 262); // Збільшуватися розміром, об'ємом. Сильніше подиха холоду зростають вали на морі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331). 2. Збільшуватися кількісно. З борців насміхалася доля, Зростала проте їх громада. Добробут народний та воля — То наша найперша засада (Павло Грабовський, I, 1959, 367); — Цієї ночі наша Червона Гвардія зросла на триста штиків (Андрій Головко, II, 1957, 618); // Збільшуватися, підвищуватися (про рівень чого-небудь). Швидко росте і міцніє багатогалузеве господарство укрупнених колгоспів, підвищилися їх прибутки, зростає натуральна і грошова оплата трудодня колгоспників (Радянська Україна, 21.II 1951, 2). 3. перен. Ставати сильнішим, інтенсивнішим; набувати вищого ступеня. [Теофіл:] Ми завтра йдем на суд останній. [Люцій (крізь гомін, що зростає):] Завтра удосвіта... вночі... Через годину! (Леся Українка, II, 1951, 502); Приязнь зростала між нами, Приязнь братерня — не більше (Павло Грабовський, I, 1959, 357); Зростає вітер, доганяє хвилю, — Не дожене (Максим Рильський, I, 1960, 170); Наша повага до симпатичного Василя з кожним днем зростала, ми його дуже полюбили (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 30); В цей ранок тривога в старовірському селі зросла до краю (Олександр Довженко, I, 1958, 120); // Ставати значнішим, більшим, вищим. Шевченкова слава все більше та більше зростала (Панас Мирний, V, 1955, 312); На книжки дедалі більше зростає попит (Оксана Іваненко, Опов., 1949, 109); Роль партійних організацій на фабриках і заводах разом з їх збільшенням значно зростає.. і роль загальноробітничих (професійних, радянських та інших) органів також повинна дуже зрости (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 246); // у що, до чого. Внаслідок поступового посилення, розвитку яких-небудь якостей перетворюватися на щось інше; переростати. Зміст п'єси, окремих подій переходив із уст в уста, змінявся, розвивавсь та зростав у легенду (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 142); Слова високомовні «честь», «вітчизна» всевладно й просто входять у життя. І сміливість зроста до героїзму, а відданість — до самозабуття (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 35). 4. перен. Набувати досвіду, уміння, певних знань, поширювати світогляд і т. ін. Воронцов, наче за власним сином, стежив, як зростає цей молодий обдарований офіцер, фанатично відданий справі (Олесь Гончар, III, 1959, 123); І нам у роботі, щоб далі зростати, Прийдеться ще декому й перцю давати. Прийдеться давати зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам (Степан Олійник, Вибр., 1959, 28); За останні роки дитячі письменники на Україні дуже зросли, голоси їхні змужніли (Олесь Донченко, VI, 1957, 589); // хто, на кого, ким. Набуваючи певних якостей, ставати ким-небудь. В радгоспі Ліда зросла на справжнього майстра по вирощуванню ранніх овочів (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 33); Обкомівський зв'язківець.. запевнив, що дівчина швидко освоюється в нових умовах, що з неї зростає справжній керівник підпільної комсомольської групи (Олесь Гончар, IV, 1960, 70); — Я не знав, що мій учень поетом, українським поетом зросте... (Володимир Сосюра, I, 1957, 244); // на чому. Виховувати, формувати погляди, смаки і т. ін. під впливом чого-небудь. На драматургії М. П. Старицького, М. Л. Кропивницького, І. К. Тобілевича виховувались і зростали цілі акторські покоління (Минуле українського театру, 1953, 95); [Антоніо:] Ви — пуританин, ви зросли на текстах, а притчу про таланти і забули! (Леся Українка, III, 1952, 118).
Зростати розумом — ставати розумнішим. [Надежда:] Якщо ви вже домізкувались до того, що грамота — розумові очі, то навчу [читати].. Хто чита, той і розумом зроста (Марко Кропивницький, III, 1959, 177).
5. Досягати вищого ступеня розвитку. У героїчних боях, у многотрудних буднях зростала наша країна (Комуніст України, 11, 1959, 35); І коли наше слово зросте й зміцніє, коли наша література займе почесне місце поруч з літературами інших народів.. — тоді, спогадуючи перших робітників, що працювали на невправленому, дикому ще ґрунті, українці певне спогадають добрим словом Ваше [М. Старицького] ймення (Леся Українка, V, 1956, 141); Естетичний рівень творів усного побутування зараз не знизився, а, навпаки, зріс разом із зростанням культури народу (Народна творчість та етнографія, 4, 1961, 12). 6. З'являтися ростучи. Зростали плоди дивовижних форм, прекрасних, щедрих в своїй різноманітності (Олександр Довженко, I, 1958, 437); — Ой, коли ж ти справді вірная дівчина, Буде з тебе на могилі хороша калина.. Ой, ще ж над миленьким не зросла й травиця, Як вже стала калиною мила-жалібниця (Леся Українка, I, 1951, 217); // Будуватися, перетворюватися на щось внаслідок будівництва (про споруди, міста і т. ін.). У нас зроста Скрізь за будовою будова (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 16); Одеський порт народжував і перший пролетаріат Півдня.. З портових майстерень зросли доки, верфі та елінги (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 5); // рідко. З'являтися, поставати де-небудь, перед кимось. Огні блискучі згасли вмиг, Як загукало громом; Ніхто доглянути не міг, Що з гостем незнакомим. Якась примара мовчазна Зросла на його місці (Павло Грабовський, I, 1959, 420). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 714.Коментарі (0)
