Зосібна
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зосібна, нар. Порознь, каждое отдѣльно. Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг. Єв. І. XXI. 25. Те саме, що зокрема.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
ЗОСІ́БНА, присл., розм., рідко. Те саме, що зокрема. Тож він таки нарешті обізвався, ні до кого зосібна не звертаючись: — Так, так... запили ми.. нашу Яринку (Леся Українка, III, 1952, 668); Людина виняткової обізнаності з українською літературою і фольклором, він [В. М. Доманицький] став кваліфікованим рецензентом праць українських бібліографів і, зосібна, бібліографічних покажчиків М. Комарова про Шевченка й українську драматургію (Вітчизна, 2, 1965, 179).
Ілюстрації
![]() |
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 692.