Золотогривий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Золотогри́вий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя. Рудч. Ск. І. 109.
Сучасні словники
ЗОЛОТОГРИВИЙ, а, е, поет. Який має гриву золотистого кольору (про коня). Цар сказав, що відпустить [Мишка], але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Калин, Закарп. казки, 1955, 133); Розправляє [Святогор] вус свій сивий, Далі оком стереже. Кінь під ним золотогривий До просторів стиха рже (Черн., Поезії, 1959, 379).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
